Про це місце
Ця старовинна церква, побудована в техніці без єдиного цвяха, є архітектурною пам’яткою волинської школи деревної архітектури. Неподалік від неї досі є джерело цілющої води, з якого ченці брали воду ще з XVII століття. Завершують композицію так званий Поклінний хрест, біля якого регулярно відбуваються молебні, й дзвіниця.
Церкву побудували приблизно в 1643 році, ще за життя преподобного Іова Почаївського. Згідно з історичними документами, один зі священнослужителів нової побудованої святині на ім’я Яків Железо був родичем цього почаївського святого.
Біля святині знаходяться невелике поховання, невисокий білий хрест з каменю і дзвіниця.
Храм витримав дуже багато, залишився цілим після всіляких воєн і руйнувань, проте був закритий під час хрущовської "відлиги" в 1961 році. Вже ближче до здобуття нашою країною незалежності його знову відкрили й приурочили цю подію до релігійного Свята трьох святителів. З того ж 1989 року й до нашого часу в церкві один і той самий настоятель, який проводить богослужіння – протоієрей Василь Мельник.