Точної дати побудови церкви Успіння Пресвятої Богородиці та дзвіниці не встановлено, тому що в історичних анналах зафіксовано дві дати її зведення – 1577 і 1582 роки. Умовно, обидві ці дати є періодом капітальної перебудови стародавньої храмової споруди, датованої XI століттям. Подальша перебудова церкви була проведена у 1786 році, яка визначила нинішній зовнішній вигляд церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Північна частина церкви складена з цегли. Прямокутна храмова споруда має північно-південну орієнтацію і монолітний об’єм зовні. Культова споруда є однонефною з однією главою. Апсида прямокутної форми, укріплена двома кутовими контрфорсами, розташованими зі східного та західного боків стін храму. Унікальною особливістю архітектури церкви Успіння Пресвятої Богородиці є яскраво виражена просторова структура інтер’єру храму. Головна особливість конструкції – чотири гранованих пристінних пілони, які виконують опорну функцію для чотирьох підпружних арок. Арки несуть високий восьмигранний барабан. Звернені до центральної частини спорудження межі пілонів переходять в масивний восьмигранний барабан. Напівциркульний звід розташовано над апсидою, а притвор і північна частина нефа перекриті витонченими хрестовими склепіннями. Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею є пам’яткою архітектури національного значення. Відкрита як для парафіян, так і для туристів.