У XVII столітті Радомишль перейшов у володіння єпископа Анастасія Шептицького. Незабаром місто стало резиденцією уніатських митрополитів, тоді був побудований замок з оборонними валами і скарбницею, а також нова церква. У 1804 році з’явився римсько-католицький костел. Будівля святині вражала своєю величчю. Над центральним входом з фронтоном височіла висока дзвіниця з дахом в формі конуса. Муровані стіни прикрашали великі арочні вікна. З приходом радянської влади костел був перебудований до невпізнання. Вежу дзвіниці прибрали, перед входом встановили портал з колонами. Будівля набула типових рис радянського монументального класицизму, а від дивної архітектурної пам’ятки XVIII століття не залишилося й сліду. З 1954 року в ньому розміщується Будинок культури. За довгі роки будинок почав поступово руйнуватися і прийшов в аварійний стан. Ведуться ремонтні роботи.