Для будівництва цього навчального закладу земство виділило 4 га землі, решту 3 га подарував дворянин Григорій Палій. Зводили семінарію зібраним коштом громадськості, а завдяки її першому директорові Федору Миколайчуку будівництво пришвидшилося, і 1 вересня 1905 року тут було розпочато навчальний процес. При семінарії діяла церква. Навчальний заклад утримувався державним коштом, семінаристи одержували стипендію. Першого ж року навчання сюди було подано близько 230 заяв на вступ, однак іспит склало всього 36 чоловік. З дорогою душею приймали музично обдарованих дітей. Двічі на рік тут організовували музично-літературні вечори, які відвідували громадяни краю. При семінарії було розбито чудовний сад з декоративними та фруктовими деревами, створено оранжерею й розсадники для саджанців, де учні працювали під орудою професіонального садівника. Перший випуск вихованців семінарії відбувся 5 червня 1908 року. З 1922-го семінарію перейменували на Великосорочинські педагогічні курси, відтак вона стала педагогічним технікумом, пізніше – училищем.