Цей обов’язок і встиг виконати до своєї смерті у 1617 або 1618 році Юрій Вишневецький – на той час державний і військовий діяч земель Русі, що входили до складу Великого князівства Литовського. На гербі і друку містечка Тайкури був зображений княжий небесний покровитель Святий Юрій. Замок було зведено на височини, на березі річки Сорока, яка захищала його з одного боку, а з іншого боку пагорба був крутий обрив. Будова з каменю і цегли мала кутові оборонні башти, сполучені потужними стінами, і підйомний міст. Простояло зміцнення понад 200 років. За цей час Тайкури разом із замком були власністю Чаплинських, Вишневецьких, Сапег. На початку XVIII століття ним володіли Пепловські, а з 1822 року – Іллінський. У 1825 році замок згорів. Тодішній його власник граф Олександр Іллінський відмовився від його відновлення і продав для розбирання на будівельні матеріали. До нашого часу від замку залишилися лише занедбані руїни. Найкраще збереглася південна дозорна башта. За переказами, з замку був прокладений підземний хід до костелу Святого Лаврентія, побудованому в 1710 році Лаврентієм Пепловським біля підніжжя височини. Зараз від костелу залишився лише остов.