Раніше в селі була невеличка церква, проте вона згоріла на початку ХІХ століття. Тривалий час парафіяни Мариничів відвідували храм у сусідньому селі. Пізніше один із місцевих жителів віддав свою землю під будівництво святині. Єдиним його проханням було тричі на рік правити богослужіння за упокій його душі. У церкві до наших днів збереглося царське крісло, призначене спеціально для імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа. На цей час храм функціонує, належить до Української православної церкви.