Зводив монастир князь В. Острозький як свою заміську резиденцію. Звідси і вид фортифікаційної споруди. Кам’яний замок був оточений товстими стінами з бійницями і ровом. На вході побудована сторожова вежа, яку перетворили на дзвіницю. Потім князь вирішив організувати тут монастир і довгий час утримував його на свої кошти. Була добудована Троїцька церква і келії для монахів. Управителем монастиря у 1575 році став відомий першодрукар Іван Федоров. У 1602 році за підтримки Острозького на території монастиря відкрили друкарню і духовну школу. Новим настоятелем монастиря у 1603 році став брат ватажка козацького повстання Северина Наливайка – Дем’ян Наливайко. У 1625-1633 рр. архімандритом Дерманського монастиря стала ще одна відома особистість – автор "Граматики слов’янської" М. Смотрицький. Ченці почали займатися перекладами і вивчати мови. У 1821 році російський уряд відібрав монастир у греко-католиків і передав його православним монахам. За радянських часів була утворена дівоча єпархіальна школа, яка пізніше стала приватною гімназією. У 1944 році був заснований жіночий монастир і проіснував до 1960 року. Нове життя Дерманський монастир отримав через 30 років. Зараз на його території знаходяться Троїцька церква, храм Казанської Ікони Божої Матері і церква Ф. Острозького. Кажуть, що ікона Божої Матері, яка зберігається в монастирі, в 1636 році вилікувала від сліпоти одного духівника обителі, а в 1872 році допомогла всьому селу позбутися від епідемії чуми.