Історія храму починається із зустрічі в 1838 році рабина Якова Оренштейна і цадика Ізраїля Фрідмана, за підсумками якої у Львові з’явилася хасидська течія "Хадашим" (в перекладі з івриту - "нові"). Незабаром була відкрита Талмуд-Тора (1840 рік), а ще через кілька років зведена синагога. Девізом нового храму служив уривок з молитви: "Хадашим левкарим раба емунатха", що у вільному перекладі звучить як "Багаторазово звертаємося до віри Твоєї ..." Синагога і двоповерхова Талмуд-Тора створювали загальний ансамбль. У молитовному залі були облаштовані два яруси для жінок. Тут же знаходилася миква. Під час фашистської окупації в будівлі розміщувалася стайня, а потім спортзал. Але при цьому з 10 синагог Краківського передмістя "Хадашим" була єдиною, що вціліла після Другої світової війни. У 1962 році радянська влада закрила і розграбувала діючий храм, його приміщення перейшло до Поліграфічного інституту. У 1990-х роках відреставрували фасад синагоги, її будівлю передали культурному центру імені Шолом-Алейхема.