Пізніше монастир розформували, а церква стала звичайною парафіяльною. У 1720 році храм зазнав перебудови і реконструкції. Вже в 1813 році тут з’явилася дзвіниця. Її теж побудували з дерева, як і будівлю церкви. У 1949 році Стрітенська Михнівська церква була переобладнана під склад добрив. У 1989 році церкву повернули віруючим, в 1990-му – зробили в ній ремонт, а в 1996 році рішенням УПЦ тут розміщено жіночий монастир. Настоятелька Стрітенського монастиря – Ігуменя Марія (Шульгач). Наступні два роки на території монастиря будували житло для черниць – триповерхову будівлю з келіями. А в 2003-2007 роках монастирський комплекс поповнився Петропавлівським собором, збудованим поруч зі Стрітенським монастирем.