Історія стародавньої пам’ятки починається у 1656 році, коли було збудовано невелику дерев’яну церкву. Через два століття на її місці звели кам’яний холодний храм з однією банею. Ініціаторами та меценатами будівництва виступила подружня пара поміщиків Алфьорових. Спорудження створювалося в неоруському стилі за авторським проектом архітектора К. Тона. З плином часу піклувальник і церковний староста Улазовський відшукав можливість прилаштувати з південного боку храму кам’яний теплий боковий вівтар. У 1881 році задум було реалізовано. Ймовірним автором проекту був А. Гросс – архітектор з Глухова. За радянських часів храм закрили, зруйнувавши при цьому важливі складові композиції. Довгий час використовувався для господарських потреб колгоспу. У 90-х рр. храм передали в користування церковній громаді.