До 1575 року в стінах храму вела службу римсько-католицька церква. Після храм належав громаді реформаторів. Він зазнав безліч реконструкцій та відновлювальних робіт. На початку XVIII століття сталася пожежа, в ході якої були зруйновані всі конструкції будівлі, зроблені з дерева. У 1729 році після реконструкції було прибудовано готичну кам’яну дзвіницю. Архітектура костелу поєднує в собі елементи, характерні як для бароко, так і для готики. Храм являє собою прямокутну в плані споруду, стіни якої зведені з цегли, перекриття виконано з дерева, а підлога – з каменю. З правого боку від входу збереглася ліпнина в стилі бароко з передмовою на латині. Святиню оточує паркан, споруджений з каменю. На старовинних малюнках помітно, що вхід на територію костелу раніше розташовувався на південь, однак його було замуровано.