Авторство проекту костьолу історики приписують відомим архітекторам того часу – В. Капіносу і Я. Покоровичу. Однак обидва архітектори померли ще до початку будівництва храмової споруди. Велична архітектура костелу Пресвятої Богородиці поєднує в собі перехідний період від витонченого ренесансу до розкоші бароко. У стилі ренесансу оформлений головний вхід з обрамленням, скульптури в фасадних нішах, та чарівні пілястри з зображеннями маленьких херувимів. Однак стиль бароко чітко проявляється в розкішному оформленні центрального вікна і фронтону фасаду костелу. Фасад будівлі з численними скульптурами і тонким білокам’яним різьбленням, авторство якого приписують тому самому майстру, який оформлював знаменитий Львівський костел єзуїтів. Те, що костел був оборонною спорудою, видають ключовидні бійниці, які розташовані по всьому периметру будівлі уздовж карнизної лінії. В середині XVIII століття поруч з костелом було зведено дзвіницю, яка своєю формою вторить тріумфальній арці. У 1794 році було завершено відновлення храмової споруди після пожежі 1774 року. У 30-х роках минулого століття за фінансової підтримки парафіян та сім’ї Лянцкоронських була проведена реставрація костьолу Пресвятої Богородиці. У 1946 році костел був закритий для парафіян і відданий під складське приміщення. Церковне начиння частково було вивезене в Польщу. У 1992 році костел Пресвятої Богородиці перейшов у володіння греко-католицької громади села Комарно, яка і донині використовує за призначенням цвинтарну каплицю.