У церкві постійно проводять богослужіння, на яких присутня більша частина мешканців селища. Архітектура церкви типова для Галичини ХІХ століття. Рівні, чіткі лінії, прямокутні форми, компактність і затишність невеличкої сільської церкви. Обстановка в самому храмі і навколо нього нагадує домашню, тому люди почуваються тут затишно. Фундамент церкви мурований. Святиня має три практично однакові куполи, які символізують єдність Отця, Сина і Святого Духа. Дах і куполи церкви з часом вкрили металом. Місцеві мешканці були незадоволені цим, вони стверджували, що це покриття зіпсувало аутентичний вигляд храму. Однак незадоволені швидко заспокоїлися, коли їм пояснили, що металічне покриття даху і куполів значно подовжить вік дерев’яної споруди. Доїхати до церкви можна як особистим транспортом, так і громадським – автобусами, що слідують через селище.