Потреба звести водонапірну споруду в Миколаєві виникла ще на початку ХХ століття. Багато інженерів намагалися реалізувати задум, але найталановитішим визнали проект В. Шухова. Його й втілили в 1906-1907 роках, коли споруду звели на вершині Спаського пагорба. Унікальність вежі полягає у гіперболоїдній конструкції, що не мала аналогів серед інших водонапірних споруд. Пізніше за таким інженерним проектом побудували ще багато подібних водонапірних веж у зарубіжних країнах. Вежу 25-метрової висоти звели з металевих балок і бака ємністю в 50 тисяч відер. Усередині встановили кручені сходи, а навколо – металевий балкон. У 1944 році вежу підірвали німецькі війська, що відступали. Але з завершенням військових дій її успішно відновили і використовували за призначенням.