В середині XVIII століття землі Чорного острова перейшли в єдине володіння родини Пшездецьких. 1797 року Михайло Пшездецкий вирішив збудувати костел, щоб він виконував функцію родової усипальниці родини. За пару років глава сімейства помирає, а будівництво споруди протягом довгих 20 років продовжує його син Костянтин. У революційні часи костел використовували як зерносховище, за часів радянського режиму – віддали під будинок культури. І лише 1992 року відновлений храм повернули в користування парафіян. Головний вхід костелу прикрашено канонадою з чотирьох пар здвоєних колон. Така архітектура нагадує відкритий язичницький храм, але багато хто віднаходить в ній грецькі мотиви. Також будівлю оздоблено карнизами білого кольору і скульптурами святих апостолів, Богородиці та ангелів. Храм увінчується великим хрестом, який в нічний час підсвічується.