1749 року храм був перебудований. Імовірно, що при цьому використовували елементи розібраної старішої церкви. Цікаво, що під час кількох великих пожеж у місті храм абсолютно не був пошкоджений. Побутує легенда, що на початку ХХ століття, коли згоріли довколишні будівлі, люди бачили над церквою Матір Божу, котра благословляла храм. Наприкінці XIX століття, коли в місті побудували кам’яну церкву, в дерев’яній служби стали правити рідше і навіть хотіли розібрати її. Врятувало храм нерукотворне оновлення ікони Розп’яття. Оскільки сюди приїздило багато паломників, церкву підремонтували. У 1930-х роках знову постало питання про закриття храму через старіння, але його вдалося відстояти. Головним аргументом вірян знову став чудодійний образ, до якого плинули люди. У 1990-х роках, коли відновилася служба в церкві, з’явилися нові свідчення чудодійних зцілень тих, хто молився перед образом.