Виникло озеро в 1902 році, коли на відкритій соляній шахті просів ґрунт на 20 метрів. Вміст солі у воді складає 146–150 ‰, а температура навіть взимку не опускається нижче 17 ° С. Хімічний склад має підвищений вміст іонів брому. Дно озера вкрите лікувальною гряззю чорного кольору. Таку дивну назву озеро отримало на честь німецької цариці Кунігунди, яка була дружиною київського князя Ярополка. За легендою, вони добиралися на батьківщину в Київ із вигнання й на деякий час затрималися на території Солотвина, оскільки їм сподобалася ця місцевість. У наш час Солотвинські озера, яких тут десять, вважаються досить великим курортом. Щороку сюди приїжджає кілька тисяч туристів, щоб оздоровитися в цілющих водах. Солона вода і грязі добре впливають на опорно-руховий апарат, нервову систему, лікують шкірні та астматичні захворювання. На березі солоних озер є безліч готелів і лікарень, у яких для астматиків організовують соляні кімнати. Ще кілька років тому, коли шахта діяла, хворих спускали під землю, щоби вони там ночували в спеціально обладнаних приміщеннях. Зараз сіль уже не видобувають, шахта закрита і її поступово заливає вода, але озера для багатьох залишаються улюбленим місцем відпочинку.