Солідний вік церкви підтверджується згадкою про неї в книзі відомого краєзнавця Леоніда Похилевича "Сказання про населені місцевості Київської губернії", виданій 1864 року. Крім богослужінь, у храмі діє недільна школа, відбуваються церемонії одруження та хрестин. Неподалік від церкви знаходиться "Холодне джерело". Згідно з місцевою легендою, за часів монголо-татарської навали люди сховалися від загарбників у церкві й молили про порятунок. Коли ворог підступив до села, воно пропало, а на місці церкви за деякий час з’явилося джерело із завжди холодною водою.