Коли на початку Великої Вітчизняної війни Дніпро (тоді – Дніпропетровськ) окупували німецькі війська, хлопці та дівчата 18–20 років, щоб дестабілізувати ситуацію в місті, створили підпільну антифашистську організацію. Юні підпільники влаштували підпал цистерн із пальним на станції Нижньодніпровськ-Вузол, унаслідок чого розірвалися розташовувані неподалік склади з боєприпасами. Пізніше спалили бензосклад. У 1942 році до організації прокрався зрадник, який розкрив німецьким фашистам імена підпільників. Почалися масові арешти. Тортури, які тривали кілька місяців, не зламали членів загону, і ніхто так і не видав тайн. Найактивніших членів групи розстріляли в лютому 1943 року, а решта опинилися в концтаборах. У 1976 році встановлено пам’ятник Членам Амур-Нижньодніпровської підпільної комсомольсько-молодіжної організації. Припускають, що образи для скульптур взято з Івана Іванова та комсомолки Галини Андрусенко – голів організації.