Костел і монастир бернардинців налічує чотирьохсотрічну історію вірного служителя ордена Святого Франциска. Ідея побудувати костел у центрі петлі річки Збруч належить господареві Гусятинського маєтку – польському магнату Валенту Калиновському. Спочатку будова, споруджена 1610 року, передану братам бернардинцям, була дерев’яною, але спадкоємець земельних угідь і маєтку – майбутній коронний гетьман М. Калиновський затіяв масштабну споруду з каменю, яку було завершено в 1620 році. Проте з навалою татар у 1648 році будівлю монастиря було зруйновано та майже століття вона перебувала в запустінні. Відновленням будівлі почали займатися лише після того, як татарів було вигнано з міста. І тільки до 1728 році монастирський корпус відновили. Австрійська влада присвоїла костелу статус парафіяльного, а з приходом радянської влади його зовсім закрили. Саме закриття костелу на кілька десятиліть і зберегло його в порівняно непоганому стані, хоча корпуси монастиря було цілком зруйновано, а внутрішнє храмове оздоблення розчинилося в пітьмі часу. З 1991 року брати францисканці зайнялися відновленням костелу та монастирських корпусів і вже понад два десятиліття поступово повертають блиск архітектурній перлині.