До 1953 року на території монастиря розташовувалося кладовище, в тому ж році і закрите. Сама церква Усікновення глави Іоанна Предтечі працювала при кладовищі з 1905 року в якості цвинтарної, але була закрита більшовиками. Спочатку використовувалася як склад, потім була бібліотекою. І лише в 1990 році була передана громаді. Але довгі роки використання не за призначенням зажадали серйозної реконструкції церкви. Монастир святого Сави був відкритий лише в 1994 році, а реконструкція церкви завершена благополучно лише до 2005 року, коли архієрей знову освятив її. Цікаво, що монастир став першим на території Запорізько-Мелітопольської єпархії, яка на момент її виділення з Дніпропетровсько-Запорізької налічувала два роки історії.