Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897) – видатний український письменник, поет, учений-історик, фольклорист, культурно-просвітницький діяч. Походить із давнього козацького роду. У сім’ї був сьомою дитиною. Освіту здобув спочатку в церковно-приходській школі, потім в училищі, гімназії, паралельно підробляючи учителем. У 1837-1839 роках навчався у Київському університеті, але не продовжив навчання через те, що не зміг підтвердити своє дворянське походження. Одночасно починає працювати над історичними повістями про Гетьманщину. Співпрацює з альманахом «Киевлянин» Михайла Максимовича. У 1843 році переїжджає до Києва, де друкуються його перші твори. Тут же знайомиться з Т. Г. Шевченком і професором М. Костомаровим. У 1845 році починає викладати в Петербурзькому університеті ім. Плетньова, де зближується з гуртком російських письменників, і в журналі "Современник" друкує перші частини своєї знаменитої "Чорної Ради" – першого в українській літературі історичного роману. Стояв у витоків першого українського журналу "Основа". За його ініціативи у столиці Російської імперії була заснована перша українська друкарня, що спричинило появу великої кількості українських творів. Першим переклав фольклористику на наукову основу, ввівши стенографічну точність записів. Став засновником української перекладацької справи. Помер раптово від хвороби, простудившись у неопалюваному кабінеті.