Церкву спочатку побудували з дубових брусів у Новому селі, і тільки 1936 року за розпорядженням місцевої влади її перенесли до Руської Долини, де встановили на високому бетонному цоколі. Тоді ж башту й дах покрили залізом, розширили вікна й прохід. 1750 року відбулася масштабна реконструкція, стіни вівтаря надбудували на три маківки, а стіни нефу – на одну маківку, вівтарну частину й неф перекрили коробовими склепіннями. Тоді ж прибудували відкриту галерею. На східній частині вівтаря зберігалося початкове хрестоподібне віконце. Невисока башта з шароподібним жерстяним завершенням була споруджена у другій половині ХІХ століття. Головною пам’яткою церкви був дерев’яний розмальований вівтар з образом Ісуса Христа та іконостас з 12 ікон, датованих XVIII століттям. Будівля згоріла ввечері 2 травня 1999 року, причиною займання вважають коротке замикання.