Мармурова будівля храму привертає неординарною комбінацією історичних стилів: неоренесансу, необароко, неовізантійського і неоготичного стилів. Така стилістика пояснюється існуванням періоду еклектики в 1830-1890-х роках, який запозичив цікаві елементи з різних стильових напрямків. У цей період і виникла необхідність звести ще один храм (спочатку була тільки каплиця), який би задовольняв релігійні потреби віруючих у богослужіннях і здійсненні поховальних церковних обрядів. У радянські часи храмова будівля була зруйнована. І тільки в 2000-і роки з ініціативи професорсько-викладацького складу, ректора Зіменковського і священика Степана Палько, вдалося відродити храм на честь Різдва чесного славного пророка, Предтечі і хрестителя Господнього Іоанна.