У 1554 році на гроші князівни Анни Збаразької був закладений дерев’яний храм, який проіснував до 1752 року, поки не згорів. Тоді ж споруду й замінили кам’яною. Від 1751 року костел належав Ордену Капуцинів. Нова будівля храму також потерпала від пожеж, тож кілька разів відбудовувалася наново. У 1853 році спорудження пофарбували і покрили залізом, оновили куполи веж. У 1958 році в костелі облаштували кав’ярню і концертну залу. З 1992 року духовна обитель відновила роботу в якості римо-католицької парафіяльної церкви. Костел побудований в стилі провінційного пізнього бароко (віленського). Є тринавною базилікою прямокутної форми, з прямокутним презбітерієм, двома ризницями та невеликим нартексом. Фасад храму фланкують дві триярусні вежі, об’єднані трикутним фронтоном. Під костелом знаходяться підвальні приміщення з циркулярними склепіннями.