Історія назви Байкової гори повертає нас у далекий 1812-й рік, тобто час, коли на території сучасного Києва відбувалися баталії між Російською імперією і Францією. Російська армія вже відтісняла загарбників, але раптово французи почали наступати. Щоб якось стримати ворога, штабс-капітан Сергій Байков кинувся на ворога. На допомогу капітанові прийшли ще два батальйони, та французів все одно було більше. Тоді спритний Байков обійшов супротивників і завдав їм удару зі спини. Він не лише розгромив французькі підрозділи, що йшли в контратаку, а й знайшов маршальський жезл і орден Почесного легіону I ступеня, що належав маршалові Даву. Також Байков захопив частину приватної канцелярії Наполеона. Про цю перемогу негайно доповіли Кутузову, який своєю чергою розповів про це царю. Почувши історію сміливця, імператор викликав Байкова на прийом і 14 листопада 1812 року, спілкуючися з ним, зняв зі свого мундиру орден Святого Георгія й віддав його штабс-капітанові. По війні Байков повернувся до Києва. Жив герой на Печерську, а за річкою Либідь купив земельну ділянку між кладовищем і Протасовим Яром. Відтоді цю місцевість почали називати Байковою, а невдовзі цю назву отримали і міст до кладовища, і вулиця, і сама гора.