Вистоявши під час двох світових воєн і періоду боротьби з релігією в СРСР, храм продовжує функціонувати і понині. Потрапити всередину можна під час недільних або святкових богослужінь. За рахунок того, що верхню частину церкви покрили залізом, а нижню пофарбували в синій колір, спорудження втратило первозданний лик. Однак, тим не менш, є історично цікавим об’єктом. Поруч з церквою знаходяться кілька захоронень, на яких є написи румунською мовою. Відповідно до припущень, це поховання місцевих священиків. У дворі стоїть хрест з написом, що в перекладі з румунської віщає: "Тих, хто пішов, ми гордо носимо в своїй крові. Їх віра – це дар, що ніколи не згасне".