Дмитро Юрійович Загул народився 1890 року на Буковині, у селі Мілієве. Походженням – з селян. Рано став сиротою, але, незважаючи на життєві негаразди, зумів здобути освіту в гімназії. Уже у віці 16 років почав публікуватися, а перша книга поета вийшла друком 1913 року. Крім того, Дмитро Загул займався перекладацькою діяльністю, публіцистикою, писав критичні статті. 1933 року був репресований за "антирадянську діяльність" і "націоналізм". Життя поета перервалося 1944 року на Колимі. Завдяки Союзу письменників України (за його клопотанням) був реабілітований 1957 року. На батьківщині поета увічнили його пам’ять створенням кабінету-музею у місцеівй школі, яка також носить його ім’я. У музеї зібрані оригінали картин з його зображенням, ілюстрації творів. На будівлі школи розміщено меморіальну дошку, неподалік встановили бронзовий бюст поета.