Через п’ятсот років, у 1867 році, її було перебудовано, і вона набула того вигляду, який ми бачимо нині. Перебудували і дзвіницю, що замінила колишню, занепалу. У наші дні територія церкви обнесена високим залізобетонним парканом. На території села знайдено численні артефакти, що свідчать про заселення цих місць з давніх часів, і виявлено сліди поселення кам’яного століття, про що є повідомлення ще 1889 року. Першим документом, де зафіксовано село Білозір’я, є карта, складена французьким інженером Бопланом у середині XVII століття. За переказами, своє найменування селище отримало тому, що влітку плесо озера вкривалося квітучими водяними ліліями, від чого водойма видавалася білою. Відтак озеро назвали Білим, а село на його березі Білозір’ям.