Це був справжній архітектурний шедевр. Невисока, всього на півтора поверхи цегляна будівля складалася з трьох блоків. Її було зведено в стилі історизму, в традиціях українського зодчества. Центральна частина будівлі, окрім гімназійних класів і вчительської, мала фойє з басейном з фонтанами, а зовні її прикрашали пластичний фронтон і ліплення. По боках були тільки навчальні класи, а над ними височіли трикутні декоративні вежі. Територія гімназії була обнесена кам’яною огорожею з вмонтованими литими ґратами, виготовленими на місцевому чавуноливарному заводі Каурова. У гімназії було 400 учениць, працювали відомі педагоги. Дівчаток переважно готували як вчителів молодших класів, але при цьому навчали ще й догляду за дітьми, кулінарії, ручної праці, танцям, музиці. Навчання було платним, лише кілька гімназисток навчалися безкоштовно. У пореволюційні роки в будівлі розміщувалася Друга трудова школа. Під час Другої світової війни будівлю спочатку було зруйновано снарядами, а потім вона ще й горіла. Лише 1955 року почалося її відновлення. Школу тут відкрито 1 вересня 1957 року. Нині це школа №17.