Чорна вільха займає близько 70% всієї території заказника. Вік більшості дерев становить від 80 до 100 і більше років. В 80-х роках минулого століття тут були зареєстровані великі поселення бобрів і сірих чапель. Саме бобри були знайдені першими, що й послужило приводом для створення заповідної зони. Водночас статус заказника територія здобула з метою збереження чорновільхових лісів. 2004 року, згідно з рішенням Донецької обласної ради, заказник скасували.