Від більшості українських храмів Миколаївська, або, як її ще називають, Свято-Миколаївська церква, споруджена 1867 року у Білгороді-Дністровському, відрізняється тим, що її споруду ніколи не перебудовували, навіть частково. Вона зберегла свої початкові архітектурні форми, досить прості, що характерно для місцевих церков, а також фрагменти оздоблення й розпису на фасадах. Ікони "Спас нерукотворний", "Трійця", "Панагія", а також зображення великомучеників і святих, котрі були канонізовані церквою, що прикрашають інтер’єр цього невеликого храму, були написані в основному вже в наш час. Неподалік від Миколаївської церкви, спорудженої коштом місцевого мешканця Герасима Овчинникова, розташований Олександро-Маріїнський жалісливий притулок і лікарня, які були побудовані того ж року, що й храм, на пожертви приватної особи – генерал-лейтенанта й знаменитого садівника Івана Гангардта.