Ця церква дуже наочно демонструє традиції української дерев’яної сакральної архітектури, типові для XIX століття, але при цьому місцеві жителі розповідають, ніби побудований храм був на століття раніше. За їх словами, на церкві була і дзвіниця, але вона обвалилася. У радянський період церква використовувалася в господарських цілях, однак незважаючи не це, добре збереглася. У наш час храм використовується за прямим призначенням, хоча і не так часто, як хотілося б – священик з сусіднього села приїжджає сюди лише на свята.