Про це місце
Замок збудували воєвода Стефан Потоцький зі своєю дружиною, родичкою Петра Могили, Марією Могилянкою. Перебував він раніше на одному з великих торгових шляхів: із Галичини в Молдавію. Замок-фортеця кілька разів піддавався захопленню турками, але кожен раз відбудовувався, змінив кілька господарів і пережив радянський період, коли там функціонували майстерні і держслужби. Нині споруда напівзруйнована.
У ХVI столітті польський король подарував графу Потоцькому володіння землею, на якій і був зведений оборонний замок. Розташований він у долині річки Татарка на невисокому пагорбі. Будувався з гранітного пісковика. Замок оточували величезні стіни завтовшки в два метри і висотою 10 метрів. Для більшої надійності навколо споруди викопали рів із водою. У стінах були отвори для стрільби.
У дворі замку були господарські споруди і колодязь, з яким пов’язана назва села Золотий Потік. Згідно з легендою, під час облоги фортеці її захисники виявили джерело води і назвали його «золотим».
Кілька разів оборонний комплекс захоплювався татарським військом і кожен раз відновлювався.
У період радянської влади в приміщеннях замку були різні майстерні та держустанови. Глобальної реставрації комплекс не піддавався і зараз знаходиться в зруйнованому стані. Збереглися фрагменти стіни, двоярусні вежі, руїни палацу.