Межиріччя Мурафи і Мурашки у XVI столітті належало заможному польському шляхтичу, канцлеру Яну Замойському. Королівським універсалом від 26 березня 1579 року король Стефан Баторій звелів побудувати тут, на дальніх, південно-східних кордонах Речі Посполітої замок-фортецю. Систему фортифікацій почали зводити 1585 року, назву вона отримала на честь засновника роду Замойських, католицького святого Флоріана Шарого (польською "сірого"). До будівництва було запрошенно високопрофесійних архітекторів з Італії на чолі з Бернардо Морандо. Розташування замку як оборонної споруди було не зовсім вдалим. З висоти гір Могилевської і Мурафської, які є поблизу, він як на долоні. Напевне, тому замок спочатку був зруйнований козаками Северина Наливайка у 1595 році, а потім 1648 року його захопили загони полковника Максима Кривоноса. 1651 року Шаргород знову став польським, а у 1672-1699 роках належав Османській Порті і називався тоді Кучук-Стамбул (маленький Стамбул).