Про це місце
На початку ХХ століття на Закарпатті відбувалася активна боротьба за відновлення православної віри. Учасницею цієї боротьби була юна дівчина на ім’я Юліана Прокоп. У 1923 році вона прийняла чернечий постриг, а в 1924 році звернулася до вищого духівництва по благословення на будівництво та відкриття монастиря. І от, в результаті 5 червня 1925 року було обрано місце для будівництва монастиря.
Настоятелькою збудованого монастиря було призначено Юліану Прокоп, яка прийняла чернече ім’я Параскева. У 1930 році Параскеві було присвоєно сан ігумені.
За часів радянської влади монастир було закрито, й тимчасово його приміщення використовували для господарських потреб, а черниці змушені були шукати собі інший притулок.
Однак зі здобуттям Україною своєї незалежності та внаслідок розпаду Радянського Союзу монастир відродили. Він знову став діяти в 90-ті роки. Нині жіночий монастир в Липчі також діє. Належить він до Хустської єпархії Української православної церкви.
Настоятелькою монастиря є Ігуменя Євгенія (Микита).
У монастирі знаходиться низка значних для православної церкви святинь – плащаниця, а також частини мощей, які зберігаються в Києво-Печерській лаврі.
Сам монастир розташовано в мальовничому куточку гірської місцевості Карпатських гір.