У 1908 році в Тернівці розпочала роботу парафіяльна церква Вознесіння Господнього, яка була побудована силами Кирила Гнешуєва та його сина по імені Лонгін, який згодом служив керівником хору в цьому храмі. Призупиненню роботи монастиря сприяв радянський режим. Богослужіння відновилися в 1943 році. Через 21 рік, у приміщенні храму був організований радгоспний склад, що згорів у 1985 році. У 1990 році неподалік від місця знищеної пожежею церкви зареєстрували Вознесенський прихід, який протягом двох років був перебудований у храм. Вислухавши побажання місцевих мешканців, а також маючи необхідну інфраструктуру, в 1997 році прихід почав клопотати про створення монастиря на його території. У 1998 році прохання було задоволено і на околиці міста вже майже два десятиліття працює Свято-вознесенський монастир, приймаючи до себе поселенець, які вирішили присвятити себе монашому життю.