Нині розписи стін Іллінської церкви перебувають під загрозою зникнення, оскільки в радянський час храм закрили 1931 року зі стандартним формулюванням: "Релігійна громада села Терновка самоліквідувалася". У церкві організували сільський клуб і зруйнували систему пічного опалення, від чого передусім постраждали розписи. Стіни храму фарбували кілька разів, аби приховати церковні зображення, але вони знову проступали. 1942 року під час німецької окупації віруючі знову почали збиратися на молитви у храмі. Церква і нині діє, але тільки зараз звернули увагу на своєрідність її розписів. Подібний стиль зображень можна побачити тільки в київському соборі Святого Володимира. Його розписували такі відомі художники, як Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Павло Сведомський, Вільгельм Котарбинський, художники школи Києво-Печерського живопису. Питання про авторство терновських розписів й відношення до них Васнецова остаточно з’ясувати неможливо, оскільки архіви знаходяться за межами України. Живопис у терновській церкві – це саме розписи, а не фрески, оскільки фарби наносили на абсолютно суху штукатурку, використовували сусальні метали – золото й срібло. Як вважають фахівці, на початку століття (приблизно 1911–1913 років) в Іллінській церкві працювали іконописці Володимир Сонін і Володимир Соколов, котрі у своїй роботі орієнтувалися на найбільш авторитетних колег свого часу. Лише нещодавно храму вдалося знайти спонсора, перекрити дах, встановити новий купол. Незважаючи на всі старання парафіяльного священика отця Олексія і віруючих, будівля Іллінської церкви, як і раніше, потребує серйозної реставрації.