Сам монастир як організація ще зовсім молодий, а ось Михайлівському храму більше 145 років. Його почали будувати в 1863 році парафіяни старої дерев’яної церкви, яка згоріла. Однокупольний цегляний храм мав дзвіницю. Церква хрестова в плані, особливо виділяється в ній великий купол, установлений на циліндричний барабан із 12-ю віконними прорізами. Стіни церкви також прорізані арочними вікнами. Після приходу радянської влади церкву в 1929 році закрили, а в 1935-му тракторами обвалили дзвіницю. Ікони і навіть надгробки на могилах священиків знищили, а в церкві зробили склад зерна. Діяльність храму поновлювалася в роки німецької окупації, але в 1960 році його знову закрили. Тут зберігали насіння соняшнику, дуст і навіть отрутохімікати (останні – протягом 30 років). Відроджуватися святиня почала лише в 90-х роках XX століття. Незважаючи на всі негаразди, тут збереглися старовинні фрески, а саму будівля відреставрували.