Костел спорудили неподалік від торгової площі Львова німецькі колоністи в XIV столітті з дерева. Згідно з переказами, він був копією костелу Марії Сніжної у Римі. А 1350 року, ймовірно, після пожежі храм відновили з каменю. Пізніше територію обнесли стіною двометрової товщини з оборонною метою. Значна реставрація була проведена в ХІХ столітті. Керував роботами архітектор Юліан Захаревич. Храм зробили однонефним, базилікового типу, подовжили вівтар, добудували квадратний притвір, двоярусну дзвіницю й споруду органіста. Внутрішня частина також була значно змінена, зокрема з’явилися оригінальні фрески, що імітують мозаїку. Їх виконав художник Едвард Лєпший. У неспокійному ХХ столітті, 1951 року, парафію ліквідували й закрили більшовики, влаштувавши у храмі склад. Зрозуміло, що за такого відношення до святині зазнали руйнування деякі споруди, було втрачено частину внутрішнього оздоблення й скульптуру Богоматері перед входом, автором якої, як припускають, був відомий скульптор Іоанн Пінзель. Відродження храму розпочалося 1995 року, коли його повернули християнській громаді.