За основною версією Василівська церква вважається самобутнім пам’ятником галицько-волинської архітектури кінця XII – початку XIII століть. Але досі достеменно невідомо, коли і ким вона була зведена. Один з місцевих переказів свідчить, що, повертаючись з походу в 992 році і зупинившись тут, князь Володимир із вдячності Богу за вдалий бій наказав кожному зі своєї дружини принести по одному каменю і таким чином за один день побудував храм, який освятили в ім’я святого Василя – на честь його християнського імені. Але деякі історики відзначають, що в Галицько-Волинському літописі згадується ім’я зодчого Олекси, який збудував цю церкву. Також в джерелах вказується, що в стіні з північного боку була виявлена вмурована дошка з нерозбірливим написом. Дослідникам вдалося прочитати лише три слова: "Помози Боже ... княж" і число "670 г", яке відповідає 1194 року. Ця дошка зникла під час Першої світової війни. Разом з тим на балці плебанії було виявлено запис "ця церква була створена в 1419 році", і деякі історики припускають, що на місці нинішньої Василівської ротонди спершу міг бути стародавній храм, частини якого використовувалися при її спорудженні.