Ігнацій Мархоцький у молодості служив у пруській армії, ознайомився з творами Руссо й Вольтера, вивчив римське й античне право, перейшовши на службу до польської армії, дослужився до майора. Пішовши у відставку, Ігнацій став учителем музики. У 1790 році він остаточно осів в успадкованому після смерті дядька Войцеха Мархоцького маєтку, який складався з містечка Миньківці й 18 сіл. Під впливом ідей європейських просвітителів поміщик Мархоцький вирішив створити ідеальну державу на підвладній йому території. Коли Поділля приєднали до Росії, Ігнацій на кордоні своїх володінь встановив прикордонні стовпи з написом: "Кордон держави Миньковецької від царства Російського". На території своєї мікродержави Мархоцький ввів конституцію, власну валюту, організував парламент, судову систему на основі римського права, скасував кріпосне право, визначивши селян як громадян своєї держави, створив кілька підприємств, лікарні, будинок для сиріт, школи, друкарні. Підтримував Ігнацій музичну академію, оркестр, хор, організовував свята. Ігнацій Мархоцький помер у 1827 році. Його син Карл Мархоцький готовий був продовжити розпочату батьком справу, але за участь у польському повстанні його відправили у заслання, а маєток конфіскували. У першій частиніу музею представлено експонати, які розповідають про цю неординарну особистість, його державу й столицю Миньківці. Друга частина музею, розташована в підвалі будівлі, належить саме до його історії, коли тут за радянських часів була в’язниця НКВС, а в роки Другої світової війни було розташовано гестапо. Збереглися архів в’язниці й написи, видряпані ув’язненими на підвіконнях у камерах.