Перші спогади про початок будівництва Святогеоргіївської церкви датуються 1280 роком. Будував її архітектор Алекса, знаменитий майстер, що спорудив безліч укріплених будівель для волинських князів. Дана споруда була замовлена князем Володимиром Васильковичем. Територія під нього було виділено поруч із княжим двором. Присвятили храм святому великомученику Георгію Побідоносцю – покровителю князів Великої Русі. Але на головній іконі церкви був зображений не Георгій-воїн, що вражає списом змія, а ближчий місцевому населенню Юрій-хлібороб. Спочатку будівля храму була схожа на собор Успіння у Володимирі-Волинському, щоправда трохи менших розмірів. Усередині храм мав багате оздоблення. Церква неодноразово перебудовувалася, нині від стародавнього храму зберігся лише фундамент. Основні відомості про Святогеоргіївську церкву зберігає Галицько-Волинський літопис. Дзвіницю до неї додано вже в XVIII столітті. У радянські часи церкву вдалося вберегти від закриття.