Історія Церкви святого Георгія досить складна. Після перебудування у 1908 році церква стала ще гарнішою завдяки новим декоративним елементам і різьбленню. З початком гонінь на священослужителів і проголошенням атеїзму за часів сталінських репресій храм було закрито, а дзвони і хрести зняті. Приміщення церкви віддане під склад. Під час Другої світової війни, коли йшла запекла Корсунь-Шевченківська битва, дзвіниця храму слугувала укриттям і вогневою точкою для німців, звідси ж вівся нагляд за навколишніми територіями. Під час чергового бомбардування на церкву було скинуто п’ять авіаснарядів, але жоден з них не влучив у ціль. Після закінчення війни храмові приміщення перейшли у розпорядження радгоспу і в них зберігали зерно. У 1984 році інститут "Укрпроектреставрація" прийняв і затвердив рішення про те, що церква повинна бути відновлена як пам’ятка архітектури, однак перші ремонтні роботи почалися лише через двадцять років.