Невелике село Посників Рівненської області найбільше славиться своєю місцевою пам’яткою. Величне давньоруське городище Х–ХІІ століть розташоване на березі ставка в південно-східній частині села. Майданчик поселення розміром 80х60 метрів укріплений по периметру валом висотою до 12 метрів і ровом глибиною близько 4 метрів. На жаль, історична пам’ятка мало вивчена й не описана, історична назва не збереглася. Припускають, що назва пов’язана зі старою частиною Посників – Вельбичами – де збереглися залишки давнього кладовища. Городище знайшли тільки в 30-х рр. ХХ століття, довго досліджували, і лише 1973 року підтвердили, що його культурний шар сягає одного метру вглиб від поверхні. Саме на цій глибині знайдені основні культурні цінності: шматочки глиняної обмазки, уламки кераміки епохи бронзи, численнні фрагменти гончарного посуду різних епох, починаючи від давньоруських і більш пізніх часів.