Ідея побудови гідроелектростанції в районі зближення річок Теребля і Ріка з’явилася понад сто років тому. Але реалізувати подібний проект змогли лише в 1956 році. Саме після цього і з’явилась водойма, відома нам як Вільшанське водосховище. Воно не дуже велике – до одного кілометра в ширину і приблизно дев’ять кілометрів у довжину, середня глибина становить близько десяти метрів. На жаль, під час паводків Закарпатське море сильно забруднюється і, незважаючи на регулярні чистки, практично на третину заповнене мулом. У жаркий період водосховище починає засихати, іноді пересихає практично повністю. А під час паводків гребля, що утримує воду, перетворюється у водоспад. Варто відзначити, що в Теребле-Ріцьке водосховище рікою потрапляє вода з легендарного українського озера Синевир. Вільшанське водосховище є популярним серед туристів і рибалок.