Відкриттю музею передувала скрупульозна пошукова робота. З метою знайти якомога більше даних про загиблих в боях Великої Вітчизняної війни односельців, в школі в 1965 році створили гурток червоних слідопитів. В результаті його роботи були знайдені сім’ї солдатів, які постраждали в боях на території сільради в 1943-1944 роках. Так, в музеї зібрано величезну кількість фронтових листів і фотографій, особистих речей героїв. В музеї є відділи, присвячені героям громадянської війни, герою СРСР С.К. Ляпоті, воїнам-землякам, офіцерам, які загинули в боях на території Томаковщіни. Одна з найвідоміших і страхітливих історій, пов’язана з експонатами музею, розповідає про дівчину-санінструктора Зою Короткову. Нацисти захопили її в полон і катували жорстокими тортурами, але так і не змогли нічого вивідати. У музеї зберігаються також подарунки учасників війни, сімей загиблих, література, проводяться екскурсії та зустрічі з ветеранами.