Археологічні розвідки довели, що в епоху неоліту острів був частиною материка і населявся людьми. Знайдені елементи херсонеської амфори показали, що острів відвідували люди в епоху античності й пізніше. До революції 1917 року простори острова використовували як пасовище для худоби. У радянські часи тут розташовувався великий колгосп імені радянського дослідника Арктики, доктора географічних наук – Івана Дмитровича Папаніна. Діяльність підприємства забезпечувало невелике селище, яке розташовувалося на острові. Після закриття колгоспу острів знову став безлюдним. Хоч і були спроби перетворити його в рекреаційно-туристичний комплекс, розводити тут парнокопитних, займатися рибним промислом і охороняти популяцію представників фауни і флори, але далі розробки проекту поки справа не пішла.