Монастирський комплекс звели в 1715 році для чернечого ордену католиків-капуцинів. Після його ліквідації в 1785 році австрійська влада передала монастир францисканцям. У 1833 році сталася жахлива пожежа, після якої була потрібна повна реставрація споруд. За радянських часів храм не використовувався за призначенням, оскільки після Другої світової війни францисканці залишили місто. Там розмістили військову частину, їдальню, склад, а також профучилище з гуртожитком і спеціалізовану школу-інтернат, яка працює до цього часу. У 1990-х роках частина монастиря перейшла у володіння громади адвентистів сьомого дня. Костел тринефний, побудований з мурованої цегли та каменю в стилі бароко. Фасад плаский, прикрашений пілястрами, порталом та рельєфами між вікнами на другому ярусі. Сусідній триповерховий будинок монастиря також побудовано з цегли та потиньковано. Він має коридорне планування і внутрішній квадратний дворик. На території є будівля кінотеатру, побудована в 30-х роках минулого століття в стилі конструктивізму, а також залишки старовинного монастирського саду з фрагментами високої цегляно-кам’яної стіни.