За розповідями місцевих жителів, які передаються з вуст в уста, в 1911 році на місці урочища була знайдена ікона Казанської Божої Матері, яка обпекла руки обом жінкам, які намагалися її взяти. Звідтоді вода в джерелі стала цілющою, що було неодноразово засвідчено. І тоді там, де сталося диво, було вирішено заснувати монастир. За більш прозаїчною легендою, ченці стали довільно розселятися і задумали звести святиню. Є думка, що обитель була скитом Києво-Печерської лаври. Документально точно сказати що-небудь про обставини заснування неможливо. У будь-якому випадку, будівництво починалося зі створення Казанської каплиці. Ченці працювали, не покладаючи рук протягом дня, а вранці і ввечері молилися за успішний результат своєї справи. Заробляти на життя священикам доводилося самостійно, за допомогою різних способів. За всю свою історію вже зведений монастир пережив пограбування і навіть вбивство ігумена. Це зробили місцеві розбійники, яких боялася вся округа. Радянська влада і зовсім його знищила, і тільки в XXI столітті обитель повернули в лоно Православної Церкви.